відтулина
ВІДТУ́ЛИНА, и, ж. розм. Отвір у чому-небудь; діра.
Через невелику.. відтулину в печеру входив холодний свіжий ранок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 236);
Як тільки Самійло Яшний промовив "амінь", молодший помічник ткнув чопа у відтулину бочки (Бурл., О. Вересай, 1959, 74).
О́чна відту́лина, розм. — те саме, що О́чна я́мка ( див. о́чний).
З вигляду очних відтулин.. було ясно, що це сидить перед ними мертвяк (Смолич, І, 1958, 190).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтулина — відту́лина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- відтулина — Отвір, діра, дірка, д. дзюра; (вентиляційна) віддушина, люфт. Словник синонімів Караванського
- відтулина — -и, ж., розм. Отвір у чому-небудь; діра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відтулина — ВІДТУ́ЛИНА, и, ж. Отвір у чому-небудь; діра. Для експерименту взяли іншу лампу, всю вкриту зовні нікелевою листвицею з конденсованою відтулиною для променів, і стали наводити на книжку (М. Словник української мови у 20 томах
- відтулина — див. лаз; отвір Словник синонімів Вусика
- відтулина — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови