відтягуватися

ВІДТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, ВІДТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДТЯГТИ́СЯ, ВІДТЯГНУ́ТИСЯ, ягну́ся, я́гнешся, док.

1. з чим, рідко. Затримуватися з терміном виконання чого-небудь.

Прошу Вас, не відтягайтеся довго з листом (Леся Українка).

2. від чого, рідко. Уникати чогось.

Щось не чула я від нього на сей раз тих цікавих літературно-філософських розмов, що давніше, – від політики відтягався старанно (Леся Українка);

Вдома вона відтягається від хатньої роботи (О. Кобилянська).

3. тільки док., військ., спорт. Відступити; відійти назад.

З огляду на незручний терен для кінного бою війська одержали наказ відтягнутися (з наук.-попул. літ.);

Захисники львівської команди дещо захопилися атакувальними діями і не встигли відтягтися до своїх воріт (з газ.).

4. жарг. Активно відпочивати; знімати напруження.

До нашого міста також приїжджають іноземці та так відтягуються! (з Інтернету);

На полігоні вони [офіцери] давали собі відтягнутися по повній – домашнє вино і самогонка (Ю. Андрухович).

5. тільки недок. Пас. до відтя́гувати 1, 3, 5.

Закриття обителі Мазар-Дихана з невідомих причин відкладалося й відтягалося (Іван Ле).