1. Словник української мови у 20 томах

відтяжний

ВІДТЯЖНИ́Й, а́, е́.

Признач. для відтягування чого-небудь.

За наявності запальних процесів у внутрішніх органах застосовують відтяжне лікування, що допомагає перерозподілити кров у організмі (з навч. літ.);

Оскільки в більшості випадків зубний біль супроводжується запаленням тканин зуба та ясен, застосовують відтяжні прийоми, зокрема гарячі ванни для ніг (з навч. літ.);

Відтяжна пружина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтяжний — відтяжни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відтяжний — -а, -е. Признач. для відтягування чого-небудь. Відтяжна пружина. Відтяжні засоби — лікувальні засоби (банки, гірчичники і т. ін.), які викликають приплив крові до певної ділянки тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтяжний — (-а, -е) мол.; схвальн. Який викликає приємні відчуття, позитивні емоції. Відтяжний фільм. // Наповнений приємними емоціями. Відтяжний день. Словник жарґонної лексики української мови
  4. відтяжний — ВІДТЯЖНИ́Й, а, е. Признач. для відтягування чого-небудь. Відтяжна пружина. ◊ Відтяжні́ за́соби — лікувальні засоби (банки, гірчичники і т. ін.), які викликають приплив крові до певної ділянки тіла. Словник української мови в 11 томах