1. Словник української мови у 20 томах

відучора

ВІДУЧО́РА, присл.

Від учорашнього дня.

– Так, відучора знав я про них [наміри пані Офки] і пообіцяв берегти тайну (Юліан Опільський);

Сніг збили люди кроками іскристими ще відучора (В. Стус);

Ще за чверть години вона зважилася натиснути на клямку, двері піддалися – звісно, ніякий ключ не зачиняв їх відучора і ніякого Цумбруннена там відучора не водилося (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відучора — відучо́ра прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. відучора — присл. Від учорашнього дня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відучора — ВІДУЧО́РА, присл. Від учорашнього дня. — Так, відучора знав я про них [наміри пані Офки] і пообіцяв берегти тайну (Оп., Іду.., 1958, 499). Словник української мови в 11 томах