відучування

ВІДУ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. віду́чувати.

Відучування від небажаних дій здійснюється через заборону та контроль за діями дитини (з навч. літ.);

Видатний український педагог Антон Макаренко в керованій ним школі практикував дуже своєрідний метод відучування своїх підопічних від лайки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відучування — -я, с. Дія за знач. відучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови