відучування
ВІДУ́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. віду́чувати.
Відучування від небажаних дій здійснюється через заборону та контроль за діями дитини (з навч. літ.);
Видатний український педагог Антон Макаренко в керованій ним школі практикував дуже своєрідний метод відучування своїх підопічних від лайки (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відучування — -я, с. Дія за знач. відучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови