1. Словник української мови у 20 томах

відхаркуватися

ВІДХА́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДХА́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Харкаючи, звільняти горло, легені від чогось зайвого.

Лопата відхаркувався, блював кров'ю, але не хотів пити варива (О. Ульяненко);

– Що це? Злякалась? Хіба страшний? – сказав хрипко Опанас, хотів засміятись, та закашлявся й плюнув, одхаркавшись (Грицько Григоренко).

2. тільки недок. Пас. до відха́ркувати.

При вологому (продуктивному) кашлі відхаркується мокротиння разом із хвороботворними мікроорганізмами, що сприяє очищенню дихальних шляхів, а також забезпечує доступ повітря в легені (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхаркуватися — відха́ркуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відхаркуватися — -уюся, -уєшся, недок., відхаркатися, -аюся, -аєшся, док. Харкаючи, звільняти горло, легені від чогось зайвого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відхаркуватися — ВІДХА́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДХА́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Харкаючи, звільняти горло, легені від чогось зайвого. — Якась колюча погань: хрюкає і відхаркується (Стельмах, Хліб.., 1959, 60); — Що це? Злякалась? Хіба страшний?... Словник української мови в 11 томах