відхитувати

ВІДХИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДХИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.

Хитаючи, переміщати назад чи в бік від кого-, чого-небудь; відштовхувати (у 1 знач.).

Тяжка сила водяного тяжіння відхитувала Яковенка назад, а він дряпався вгору вище й вище (П. Загребельний);

Він ледве встиг відхитнути жінку від автомобіля, що наближався (із журн.);

// безос.

– А чи ви, дівчино, не Оксана? – Дівчину аж назад одхитнуло (С. Васильченко);

– Тут! – лоцман зігнув у коліні ногу, підставив Яковенкові кишеню. Той довго попадав у неї, бо його знову відхитнуло від лоцмана, відхитувало назад та назад... (П. Загребельний).