відчаровувати

ВІДЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

кого. Чаруючи, відвертати кого-небудь від когось або чогось; протилежне причаро́вувати.

Люди підтвердили, що цілитель може не лише лікувати від різних хвороб, але знімати причину, причаровувати і відчаровувати, знімати зубний біль (з газ.);

// Знімати закляття з когось.

Згідно з українською міфологією, зачарованого вовкулаку можна відчарувати, перевівши його через хомут (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me