1. Словник української мови у 20 томах

відчалювати

ВІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док.

Відходити, відпливати від берега (про судна).

Декотрі човни одчалюють (І. Нечуй-Левицький);

Хвилина, коли судно відчалює, коли воно відривається від берега, завжди по-особливому урочиста (Д. Ткач);

Тут вмиг [умить] байдак заворушився І сам, одчаливши, поплив (І. Котляревський);

Катер прикордонної морської охорони .. відчалив від пристані (О. Донченко);

Великий десантний корабель “Костянтин Ольшанський” готовий відчалити до Лівії (з газ.);

// Відходити, відпливати від берега на якому-небудь судні.

Гребці одчалили од берега, і три човни, повні молодих хлопців, полинули по воді (І. Нечуй-Левицький);

Відчалили ми цього ж вечора, коли сутінки вже утяжували землю й коли спала спека, яка в той день була чимала (Валерій Шевчук);

// перен., розм. Йти, відходити.

[Крим:] Відчалюєте на вокзал? Дозвольте допомогти вам (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчалювати — відча́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчалювати — -юю, -юєш, недок., відчалити, -лю, -лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). || Відходити, відпливати від берега на якому-небудь судні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчалювати — Випливати, виплисти, повипливати, випливти, виплинути Словник чужослів Павло Штепа
  4. відчалювати — ВІДЧА́ЛЮВАТИ (про човни, судна — рухатися від берега), ВІДПЛИВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ. — Док.: відча́лити, відпливти́, відплисти́, відійти́. Говорили тихо, бо виряджали в далеку дорогу, і відчалювала шаланда за шаландою (Ю. Словник синонімів української мови
  5. відчалювати — ВІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). Декотрі човни одчалюють (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. відчалювати — Відчалювати, -люю, -єш сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном. Словник української мови Грінченка