відчалювати

Значення в інших словниках

1. відчалювати — відча́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відчалювати — -юю, -юєш, недок., відчалити, -лю, -лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). || Відходити, відпливати від берега на якому-небудь судні. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчалювати — ВІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). Декотрі човни одчалюють (І. Нечуй-Левицький); Хвилина, коли судно відчалює, коли воно відривається від берега, завжди по-особливому урочиста (Д. Словник української мови у 20 томах
4. відчалювати — ВІДЧА́ЛЮВАТИ (про човни, судна — рухатися від берега), ВІДПЛИВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ. — Док.: відча́лити, відпливти́, відплисти́, відійти́. Говорили тихо, бо виряджали в далеку дорогу, і відчалювала шаланда за шаландою (Ю. Словник синонімів української мови
5. відчалювати — ВІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). Декотрі човни одчалюють (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
6. відчалювати — Відчалювати, -люю, -єш сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном. Словник української мови Грінченка