1. Словник української мови в 11 томах

відчалювати

ВІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна).

Декотрі човни одчалюють (Н.-Лев., II, 1956, 468);

Хвилина, коли судно відчалює, коли воно відривається від берега, завжди по-особливому урочиста (Ткач, Крута хвиля, 1956, 123);

Тут вмиг [умить] байдак заворушився І сам, одчаливши, поплив (Котл., І, 1952, 264);

Катер прикордонної морської охорони.. відчалив від пристані (Донч., II, 1956, 404);

// Відходити, відпливати від берега на якому-небудь судні.

Гребці одчалили од берега, і три човни, повні молодих хлопців, полинули по воді (Н.-Лев., І, 1956, 434);

*Образно. [Крим:] Відчалюєте на вокзал. Дозвольте допомогти вам (Корн., II, 1955, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчалювати — відча́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчалювати — -юю, -юєш, недок., відчалити, -лю, -лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). || Відходити, відпливати від берега на якому-небудь судні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчалювати — Випливати, виплисти, повипливати, випливти, виплинути Словник чужослів Павло Штепа
  4. відчалювати — ВІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. Відходити, відпливати від берега (про судна). Декотрі човни одчалюють (І. Нечуй-Левицький); Хвилина, коли судно відчалює, коли воно відривається від берега, завжди по-особливому урочиста (Д. Словник української мови у 20 томах
  5. відчалювати — ВІДЧА́ЛЮВАТИ (про човни, судна — рухатися від берега), ВІДПЛИВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ. — Док.: відча́лити, відпливти́, відплисти́, відійти́. Говорили тихо, бо виряджали в далеку дорогу, і відчалювала шаланда за шаландою (Ю. Словник синонімів української мови
  6. відчалювати — Відчалювати, -люю, -єш сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном. Словник української мови Грінченка