відчленований

ВІДЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відчленува́ти.

Нижній ярус головного фасаду відчленований від верхньої частини фасадної стіни смугою балкону і балконною балюстрадою (з наук.-попул. літ.);

Австралійський материк – один із найдавніших у світі, він протягом тривалого часу був відчленований від інших масивів суші (з навч. літ.);

Відчленований присудок у простому ускладненому реченні репрезентовано поодинокими прикладами (з навч. літ.);

// відчлено́вано, безос. пред.

За Віденським арбітражем 1938 року від Карпатської України було відчленовано найбільш індустріально розвинуті Мукачівський, Берегівський та Ужгородський райони (з наук.-попул. літ.).