відчленовування
ВІДЧЛЕНО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. відчлено́вувати.
Відчленовування кінцівок застосовувалось у погребальних обрядах деяких прадавніх племен (з наук.-попул. літ.);
Відчленовування педагогіки від філософії не означало створення нової науки. Такою вона стала вважатися тільки після виходу праць видатного чеського мислителя-гуманіста, педагога і письменника Я. А. Коменського (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчленовування — відчлено́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови