відчужено
ВІДЧУ́ЖЕНО.
Присл. до відчу́жений.
Люди проходили мимо так байдуже й відчужено, немов тільки для того, щоб опинитись за рогом (В. Підмогильний);
Він подивився .. холодно і відчужено (О. Гуреїв);
– Я не розумію твого бажання, – майже відчужено мовив Сулейман (П. Загребельний);
Не доводиться дивуватися, що в 19-му столітті нація мислила навіть про свою історичну долю “відчужено” – засобом чужої, сторонньої мови (російської або німецької) (О. Забужко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчужено — відчу́жено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- відчужено — Присл. до відчужений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчужено — БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам?... Словник синонімів української мови
- відчужено — ВІДЧУ́ЖЕНО. Присл. до відчу́жений. Він подивився.. холодно і відчужено (Гур., Життя.., 1954, 235). Словник української мови в 11 томах