відчужити

ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчужити — відчу́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчужити — див. відчужувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчужити — ВІДШТО́ВХУВАТИ (своїми вчинками, словами, ставленням до когось робити його чужим, далеким, припиняти дружні, близькі стосунки з ним), ВІДДАЛЯ́ТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДСТОРО́НЮВАТИ, ВІДЧУ́ЖУВАТИ, ВІДПИХА́ТИ, ВІДКИДА́ТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  4. відчужити — ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати. Словник української мови в 11 томах