відчужити
відчужи́ти
див. відчужувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчужити — відчу́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відчужити — ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати. Словник української мови у 20 томах
- відчужити — ВІДШТО́ВХУВАТИ (своїми вчинками, словами, ставленням до когось робити його чужим, далеким, припиняти дружні, близькі стосунки з ним), ВІДДАЛЯ́ТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДСТОРО́НЮВАТИ, ВІДЧУ́ЖУВАТИ, ВІДПИХА́ТИ, ВІДКИДА́ТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
- відчужити — ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати. Словник української мови в 11 томах