відчужити

відчужи́ти

див. відчужувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчужити — відчу́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчужити — ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати. Словник української мови у 20 томах
  3. відчужити — ВІДШТО́ВХУВАТИ (своїми вчинками, словами, ставленням до когось робити його чужим, далеким, припиняти дружні, близькі стосунки з ним), ВІДДАЛЯ́ТИ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДСТОРО́НЮВАТИ, ВІДЧУ́ЖУВАТИ, ВІДПИХА́ТИ, ВІДКИДА́ТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  4. відчужити — ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати. Словник української мови в 11 томах