1. Словник української мови у 20 томах

відчіплювання

ВІДЧІ́ПЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відчі́плювати і відчі́плюватися 1.

У разі застосування відкритих гаків необхідно вживати заходів, що унеможливлюють їхнє відчіплювання (з мови документів);

Забирання вагонів з перегону до найближчої станції може бути здійснене поїздом, що йде позаду, без відчіплювання локомотива (з мови документів);

Відчіплювання плуга.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчіплювання — відчі́плювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відчіплювання — -я, с. Дія за знач. відчіплювати й відчіплюватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчіплювання — ВІДЧІ́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відчі́плювати й відчі́плюватися 1. Відчіплювання плуга. Словник української мови в 11 томах