відчіпний
ВІДЧІПНИ́Й, а́, е́.
1. Який може відчіплятися.
Гірськолижникам пропонується хутро, яке відстібається, еластичні вставки, контрастні канти, світловідбивні елементи, відчіпні рукави (з мови реклами);
Відчіпний вагон;
Відчіпний каптур.
2. у знач. ім. відчіпне́, но́го, с., розм. Відкуп, хабар, який дається, щоб звільнитися від чиїхось претензій або зняти заперечення.
– Я поставлю ціну в своїх шинках таку, щоб як у вашому, ще й зараз заплачу в волость сорок карбованців одчіпного (І. Нечуй-Левицький);
Тим часом він розпитував товаришів про кімнати й оглядав декотрі, але всі вони були зв'язані з ремонтом або відчіпним, а він грошей не хотів витрачати (В. Підмогильний);
– Соромно мені вас і слухати, тітко Ганно. Невже ви серйозно могли подумати, що Віктор на цей ваш калим пожадниться? Проміняє Інку на ваше відчіпне? (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- відчіпний — відчіпни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- відчіпний — -а, -е. 1》 Який може відчіплятися. Відчіпний вагон. 2》 у знач. ім. відчіпне, -ного, с., розм. Відкуп, хабар, якого дають, аби позбутися чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчіпний — (як (мов, ніби і т. ін.)) дава́ти / да́ти відчіпно́го кому і без додатка. 1. Виконувати з неохотою чиєсь настирливе бажання, прохання. — О, наче маленький! — так цілує (Василина чоловіка), ніби дає одчіпного і одвертає од нього обличчя (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- відчіпний — ВІДЧІПНИ́Й, а́, е́. 1. Який може відчіплятися. Відчіпний вагон. 2. у знач. ім. відчіпне́, но́го, с., розм. Відкуп, хабар, який дається, щоб позбутися чого-небудь. Словник української мови в 11 томах