1. Фразеологічний словник української мови

відчіпний

(як (мов, ніби і т. ін.)) дава́ти / да́ти відчіпно́го кому і без додатка. 1. Виконувати з неохотою чиєсь настирливе бажання, прохання. — О, наче маленький! — так цілує (Василина чоловіка), ніби дає одчіпного і одвертає од нього обличчя (М. Стельмах). 2. Домагатися чогось за рахунок якої-небудь послуги, винагороди і т. ін. — Та йди вже, Василю,— каже старий. І щоб збутися напасті та лиха, дає одчіпного (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчіпний — відчіпни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відчіпний — -а, -е. 1》 Який може відчіплятися. Відчіпний вагон. 2》 у знач. ім. відчіпне, -ного, с., розм. Відкуп, хабар, якого дають, аби позбутися чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчіпний — ВІДЧІПНИ́Й, а́, е́. 1. Який може відчіплятися. Гірськолижникам пропонується хутро, яке відстібається, еластичні вставки, контрастні канти, світловідбивні елементи, відчіпні рукави (з мови реклами); Відчіпний вагон; Відчіпний каптур. 2. у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  4. відчіпний — ВІДЧІПНИ́Й, а́, е́. 1. Який може відчіплятися. Відчіпний вагон. 2. у знач. ім. відчіпне́, но́го, с., розм. Відкуп, хабар, який дається, щоб позбутися чого-небудь. Словник української мови в 11 томах