1. Словник української мови у 20 томах

відшкодувальний

ВІДШКОДУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до відшкодува́ння.

Однією з умов створення фонду було усунення будь-яких подальших вимог жертв нацизму на відшкодувальні виплати (з публіц. літ.);

Особливістю договору банківського кредиту є його відшкодувальний характер, тобто сплата клієнтом відсотків за користування грошовими коштами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшкодувальний — відшкодува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відшкодувальний — -а, -е. Який повертається комусь за зроблену шкоду, витрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшкодувальний — ВІДШКОДУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Який повертається комусь за зроблену шкоду, витрати. Словник української мови в 11 томах