відшкодування

ВІДШКОДУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. відшкодува́ти.

У ході розширеного відтворення матеріальних благ відбувається не тільки постійне й безперервне відшкодування витрачених засобів виробництва, а й зростаюче створення засобів і предметів праці (з наук.-попул. літ.);

Відшкодування завданої фізичним особам шкоди здійснюється державою у встановленому законом порядку (з мови документів).

2. Те, що повертається комусь за заподіяну шкоду або витрати.

Радний Корч мав дістати відшкодування воєнне найдальше за місяць (В. Стефаник);

Дістав від залізниці через судовий позов три тисячі карбованців відшкодування, до яких дід додав свої дві тисячі в спадщину, щоб батько “став на ноги” (Б. Антоненко-Давидович);

– Відносити мою місію до галузі чисто військових відшкодувань, мабуть, не слід, бо це не моя спеціальність, минуло вже багато часу по війні, лишилися, певно, тільки ті втрати, яких уже не відшкодуєш нічим (П. Загребельний);

Дмитро Іванович підсік і витягнув чималенького окунця. Але то було єдине відшкодування за його старання (Ю. Мушкетик).