відшкодування
ВІДШКОДУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. відшкодува́ти.
Конфіскація означає відчуження власності без відшкодування (Ленін, 6, 1949, 385);
У ході розширеного відтворення [матеріальних благ] відбувається не тільки постійне і безперервне відшкодування витрачених засобів виробництва, а й зростаюче створення.. засобів і предметів праці (Наука.., 8, 1959, 6).
2. Те, що повертається комусь за зроблену шкоду, витрати.
Радний Корч мав дістати відшкодування воєнне найдальше за місяць (Стеф., I, 1949, 211);
До вартості валової продукції галузей і культур слід включати й грошові відшкодування за загиблі посіви і загиблих тварин (Колг. Укр., 3, 1957, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відшкодування — відшкодува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відшкодування — [в'іджшкодуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- відшкодування — -я, с. 1》 Дія за знач. відшкодувати. Відшкодування збитків — головна форма відповідальності за невиконання договірних зобов'язань. Відшкодування зносу — виділення коштів, спрямованих на ремонт та відновлення обладнання, споруд. 2》 Те, що повертається комусь за зроблену шкоду, витрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відшкодування — ВІДШКОДУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відшкодува́ти. У ході розширеного відтворення матеріальних благ відбувається не тільки постійне й безперервне відшкодування витрачених засобів виробництва, а й зростаюче створення засобів і предметів праці (з наук. Словник української мови у 20 томах
- відшкодування — Відшкодува́ння, -ння (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)