відшкодування

відшкодува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. відшкодувати.

Відшкодування збитків — головна форма відповідальності за невиконання договірних зобов'язань.

Відшкодування зносу — виділення коштів, спрямованих на ремонт та відновлення обладнання, споруд.

2》 Те, що повертається комусь за зроблену шкоду, витрати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшкодування — відшкодува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відшкодування — [в'іджшкодуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. відшкодування — ВІДШКОДУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відшкодува́ти. У ході розширеного відтворення матеріальних благ відбувається не тільки постійне й безперервне відшкодування витрачених засобів виробництва, а й зростаюче створення засобів і предметів праці (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. відшкодування — Відшкодува́ння, -ння (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відшкодування — ВІДШКОДУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. відшкодува́ти. Конфіскація означає відчуження власності без відшкодування (Ленін, 6, 1949, 385)... Словник української мови в 11 томах