відштовхувальний
ВІДШТО́ВХУВАЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до відштовхування.
Психологи стверджують, – насмішкувато зауважив Отава, – що між людьми, які перебувають на тому самому рівні, панують відштовхувальні тенденції (П. Загребельний);
Між протонами діють відштовхувальні електричні сили (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відштовхувальний — відшто́вхувальний прикметник Орфографічний словник української мови
- відштовхувальний — -а, -е. Який відштовхує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відштовхувальний — ВІДШТО́ВХУВАЛЬНИЙ, а, е. Який відштовхує. Між протонами діють відштовхувальні електричні сили (Курс фізики, III, 1956, 372). Словник української мови в 11 томах