1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відштовхувальний

відшто́вхувальний

-а, -е.

Який відштовхує.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відштовхувальний — відшто́вхувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відштовхувальний — ВІДШТО́ВХУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до відштовхування. Психологи стверджують, – насмішкувато зауважив Отава, – що між людьми, які перебувають на тому самому рівні, панують відштовхувальні тенденції (П. Загребельний); Між протонами діють відштовхувальні електричні сили (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. відштовхувальний — ВІДШТО́ВХУВАЛЬНИЙ, а, е. Який відштовхує. Між протонами діють відштовхувальні електричні сили (Курс фізики, III, 1956, 372). Словник української мови в 11 томах