відштовхувати
ВІДШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.
1. від кого – чого і без дод. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати.
Іван недбайливо одштовхує його назад (Ю. Яновський);
Мати одв'язує човен і відштовхує його від берега (О. Донченко);
Від себе відштовхнув гонець По вінця повний поставець (М. Бажан).
2. перен. Відкидати, відмовлятися сприймати кого-, що-небудь.
Ми повинні бачити дар життя як милість, що дарована людині, як подавання руки, яку ми не повинні відштовхувати (з наук. літ.).
3. перен. Негативним ставленням до кого-небудь віддаляти від себе.
– Я розумію – ми розходимось, але в тому, що так сталося, я не винна. Я тільки хотіла б знати, чому ти, Сергію, відштовхуєш мене? (О. Гуреїв);
Зараз головне не відштовхнути дитину, не розвіяти того тонкого почуття довір'я і пошани, яке .. вже зародилося (Ю. Збанацький).
4. перен. Викликати в когось негативні почуття до себе (виглядом, поведінкою і т. ін.); відвертати від себе.
Його настирливість спочатку дратувала, відштовхувала, а потім дівчина почала відчувати до цього смаглявого чоловіка непереможну цікавість (О. Донченко);
Відштовхувала потворна, гидка зовнішність [лакея] (Ю. Смолич);
[Руфін:] Сяя думка мене б скоріш від нього відштовхнула (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- відштовхувати — відшто́вхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відштовхувати — Штовхати, ВІДПИХАТИ, тручати; п. ф. -СЯ, (від чого) взяти за відправну точку що і п. ф. від відштовхувати. Словник синонімів Караванського
- відштовхувати — -ую, -уєш, недок., відштовхнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 від кого – чого і без додатка. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати. 2》 Негативним ставленням до кого-небудь віддаляти від себе. 3》 Викликати в когось негативні почуття до себе (виглядом, поведінкою і т. ін.); відвертати від себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відштовхувати — ВІДДАВА́ТИ (про вогнепальну зброю — різко штовхати під час пострілу), ВІДБИВА́ТИ, ВІДШТО́ВХУВАТИ. — Док.: відда́ти, відби́ти, відштовхну́ти. Сильно віддавали (рушниці) в плече і щоку (Т. Словник синонімів української мови
- відштовхувати — Відшто́вхувати, -то́вхую, -хуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відштовхувати — ВІДШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШТО́ВХНУТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. від кого — чого і без додатка. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати. Іван недбайливо одштовхує його назад (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах