1. Словник української мови у 20 томах

відщеплений

ВІДЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відщепи́ти.

Ось він [літак] сіконув по вишці .. Летять відщеплені кулями тріски (О. Гончар);

Кров оддає тканинам відщеплений від гемоглобіну кисень і забирає продукти обміну речовин, які належить вивести геть (з навч. літ.);

// у знач. прикм. Який супроводжується відщепленням.

Відщеплений перелом тильної поверхні тригранної кістки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відщеплений — відще́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відщеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відщепити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відщеплений — ВІДЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відщепи́ти. Ось він [літак] сіконув по вишці.. Летять відщеплені кулями тріска (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 4). Словник української мови в 11 томах