відщеплення
ВІДЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. відщепи́ти і відщепи́тися 1, 3.
Протопризматичні нуклеуси використовувалися для відщеплення відколів і були провісниками більш досконалої техніки пізнього палеоліту (з наук. літ.);
Окиснення спиртів зводиться до відщеплення від їхніх молекул двох атомів водню (з навч. літ.);
Приєднання або відщеплення протона спричинює перебудову структури молекули (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відщеплення — відще́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відщеплення — -я, с. Дія за знач. відщепити й відщепитися 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відщеплення — ВІДЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. відщепи́ти й відщепи́тися 1, 3. Словник української мови в 11 томах