1. Словник української мови у 20 томах

відщипувати

ВІДЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, ВІДЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.

Щипаючи, відривати, відділяти частину чого-небудь.

Принцеса Еліза другою ложкою обережно відщипує менший шматочок і, із страхом та хвилюванням поглядаючи на нього, тихо підносить до уст (В. Винниченко);

Верхівки плодоносних ліз слід відщипувати вище останнього суцвіття перед початком цвітіння (з наук.-попул. літ.);

Кидалась [пані] до вікна і, відщипнувши .. квітку фуксії, знов вертала до стола (І. Франко);

Волторник ще випив і почав стригти. Довго він скуб мене. Одщипнув ножицями шматочок вуха (Є. Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відщипувати — відщи́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відщипувати — -ую, -уєш і відщипати, -аю, -аєш, недок., відщипнути, -ну, -неш, док., перех. Щипаючи, відривати, відділяти частину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відщипувати — див. рвати; щипати Словник синонімів Вусика
  4. відщипувати — ВІДЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш і ВІДЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Щипаючи, відривати, відділяти частину чого-небудь. Верхівки плодоносних ліз я відщипую вище останнього суцвіття перед початком цвітіння (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах