1. Словник української мови в 11 томах

відщипувати

ВІДЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш і ВІДЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Щипаючи, відривати, відділяти частину чого-небудь.

Верхівки плодоносних ліз я відщипую вище останнього суцвіття перед початком цвітіння (Колг. Укр., 7, 1958, 36);

Кидалась [пані] до вікна і, відщипнувши.. квітку фуксії, знов вертала до стола (Фр., ІІІ, 1950, 452);

Волторник ще випив і почав стригти. Довго він скуб мене. Одщипнув ножицями шматочок вуха (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відщипувати — відщи́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відщипувати — -ую, -уєш і відщипати, -аю, -аєш, недок., відщипнути, -ну, -неш, док., перех. Щипаючи, відривати, відділяти частину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відщипувати — ВІДЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, ВІДЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. Щипаючи, відривати, відділяти частину чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. відщипувати — див. рвати; щипати Словник синонімів Вусика