відьмака
ВІДЬМА́КА, и, ж., розм.
Збільш. до ві́дьма.
– О, то така відьмака, Оришка! В неї очі бачили які? – Сусіда притишив голос (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ВІДЬМА́КА, и, ж., розм.
Збільш. до ві́дьма.
– О, то така відьмака, Оришка! В неї очі бачили які? – Сусіда притишив голос (В. Дрозд).