відьмакування
ВІДЬМАКУВА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. відьмакува́ти.
Оришка Лимачниха була з Правобережжя і про своє відьмакування свідчила у Кременецькому суді в 1754 році (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me