відьмакування

ВІДЬМАКУВА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. відьмакува́ти.

Оришка Лимачниха була з Правобережжя і про своє відьмакування свідчила у Кременецькому суді в 1754 році (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me