відібрання

ВІДІБРА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. відібра́ти.

На Січ прибув маніфест із Москви, в якому сповіщалося про одібрання булави в Самойловича і про обрання новим гетьманом Мазепи (Г. Колісник);

За указом 1764 р. було проведено секуляризацію (відібрання в казну) значної частини монастирських маєтків у Росії (з наук. літ.);

Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду (з мови документів).