відібраний

ВІДІ́БРАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до відібра́ти 1, 4.

Мені просто не хотілося залишатися в місті, де зазнав стільки прикростей, де .. живе одібране в мене кохання (Ю. Мушкетик);

Крім того, в І. Франка були і власні російські книжки, відібрані при арешті 1877 р. (з наук. літ.);

В суботу в класі розставили столи, лави, повісили дошку, стіни прикрасили відібраними Орисею картинами (Л. Юхвід);

В шафах було до трьох тисяч книг, ретельно одібраних ним [Мазепою] самим (Г. Колісник);

// віді́брано, безос. пред.

Старший брат. Він завжди носив пенсне, .. але тепер у нього пенсне відібрано й він безпорадний, а очі йому постійно сльозоточать (І. Багряний);

Людина створена з віри й розпачу. Коли відібрано віру, що лишається? (П. Загребельний).

2. у знач. прикм. Те саме, що добі́рний 1.

– Відібрані сорти [бавовнику] ми висіваємо в цім році в масових масштабах уперше (Іван Ле);

Відібрані алмази яскраво-жовтого кольору зараховують до “фантазійних” каменів (з наук.-попул. літ.).