відюга
ВІДЮГА́, и́, ж., діал., заст.
Те саме, що ві́дьма.
“О, вже пішла відюга (відьма) по зілля!” – кажуть по селу (О. Воропай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відюга — відюха, -и, ж. Збільш. до відьма. Великий тлумачний словник сучасної мови