відьомський

ВІДЬО́МСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до ві́дьма 1.

Аж в ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує та просить (Г. Квітка-Основ'яненко);

// Власт. відьмі (у 1 знач.).

– Ти ж придивися до неї – в неї й очі відьомські! (С. Васильченко);

Гримільді здалося, що в свекрушиних очах майнула зелена відьомська іскрина (І. Білик).

2. Стос. до відьомства.

І зараз в горщечок наклала [дівка-шептуха] Відьомських різних-всяких трав (І. Котляревський);

Чи то справді він умерлий, Тільки матері кохання Та відьомські міцні чари При житті його тримають?.. (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відьомський — відьо́мський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відьомський — -а, -е, заст. 1》 Прикм. до відьма 1). || Власт. відьмі (у 1 знач.). Відьомське кодло. 2》 Стос. до відьомства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відьомський — Відьо́мський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відьомський — ВІДЬО́МСЬКИЙ, а, е, заст. 1. Прикм. до ві́дьма 1. Аж в ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує та просить (Кв.-Осн., II, 1956, 190); // Власт. ві́дьмі (в 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  5. відьомський — Відьомський, -а, -е Свойственный, относящійся къ вѣдьмѣ. І зараз в горщичок наклали відьомських всяких розних трав. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка