відьомський

ВІДЬО́МСЬКИЙ, а, е, заст.

1. Прикм. до ві́дьма 1.

Аж в ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує та просить (Кв.-Осн., II, 1956, 190);

// Власт. ві́дьмі (в 1 знач.).

Її страшне,жовте, відьомське обличчя зразу стало добрішим (Коцюб., І, 1955, 370).

Відьо́мське ко́дло див. ко́дло.

2. Стос. до відьомства.

І зараз в горщечок наклала Відьомських різних-всяких трав (Котл., І, 1952, 154);

Чи то справді він умерлий, Тільки матері кохання Та відьомські міцні чари При житті його тримають?.. (Л. Укр., IV, 1954, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відьомський — відьо́мський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відьомський — -а, -е, заст. 1》 Прикм. до відьма 1). || Власт. відьмі (у 1 знач.). Відьомське кодло. 2》 Стос. до відьомства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відьомський — ВІДЬО́МСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ві́дьма 1. Аж в ноги упав сердешний Микита Уласович та кістляві руки відьомські цілує та просить (Г. Квітка-Основ'яненко); // Власт. відьмі (у 1 знач.). – Ти ж придивися до неї – в неї й очі відьомські! (С. Словник української мови у 20 томах
  4. відьомський — Відьо́мський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відьомський — Відьомський, -а, -е Свойственный, относящійся къ вѣдьмѣ. І зараз в горщичок наклали відьомських всяких розних трав. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка