відюга

відю́га

відюха, -и, ж.

Збільш. до відьма.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відюга — ВІДЮГА́, и́, ж., діал., заст. Те саме, що ві́дьма. “О, вже пішла відюга (відьма) по зілля!” – кажуть по селу (О. Воропай). Словник української мови у 20 томах