1. Словник української мови у 20 томах

віділлятий

ВІДІЛЛЯ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до віділля́ти.

Віділлята з відра вода знадобилася втікачам пізніше (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віділлятий — віді́лля́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. віділлятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віділляти. Великий тлумачний словник сучасної мови