1. Словник української мови у 20 томах

відімкнений

ВІДІ́МКНЕНИЙ, ВІДІ́МКНУ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відімкну́ти.

– Я увійшов, світлиця була одімкнута (Г. Квітка-Основ'яненко);

У відімкнуту браму посунуло цілими хмарами зажерливе до грабіжки, хиже військо (М. Старицький);

Скриня одімкнена, вся її дівизна, книжки, папери – все порозкидано (С. Васильченко);

Одного разу вранці служниця сповістила, що склепи хтось обікрав. Кинулися всі, побігли на місце. Двері відімкнені (М. Івченко);

В цьому будинку ніхто не мав підстави боятися злодіїв, тому чорний хід був відімкнутий до пізнього вечора (В. Підмогильний);

// віді́мкнено, віді́мкну́то, безос. пред.

9 червня 1768 року ворота Умані було відімкнуто. Младанович у супроводі поводирів міста з хлібом-сіллю вийшов назустріч отаману Залізняку й сотнику Гонті (Г. Колісник);

Як її [скриню] з королівського наказу одімкнено, виявилось, що там повно глини (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відімкнений — віді́мкнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відімкнений — відімкнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відімкнути. || відімкнено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відімкнений — ВІДІ́МКНЕНИЙ, ВІДІ́МКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відімкну́ти. — Я увійшов, світлиця була одімкнута (Кв.-Осн., II, 1956, 293); Матрос схопився за замок, але він висів одімкнутий (Мик., II, 1957, 195). Словник української мови в 11 томах