1. Словник української мови у 20 томах

відіменниковий

ВІДІМЕННИКО́ВИЙ, а, е, лінгв.

Утворений або похідний від іменника.

Як письменник, І. Багряний принагідно творить слова-оказіоналізми. Це здебільшого відіменникові дієслова: політикувати, зідіотіти, скалозубити, бандитувати (В. Русанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відіменниковий — відіменнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відіменниковий — -а, -е, грам. Утворений від іменника. Відіменникові прислівники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відіменниковий — ВІДІМЕННИКО́ВИЙ, а, е, грам. Утворений від іменника. Відіменникові прислівники. Словник української мови в 11 томах