відіменниковий

ВІДІМЕННИКО́ВИЙ, а, е, грам. Утворений від іменника.

Відіменникові прислівники.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відіменниковий — відіменнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відіменниковий — -а, -е, грам. Утворений від іменника. Відіменникові прислівники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відіменниковий — ВІДІМЕННИКО́ВИЙ, а, е, лінгв. Утворений або похідний від іменника. Як письменник, І. Багряний принагідно творить слова-оказіоналізми. Це здебільшого відіменникові дієслова: політикувати, зідіотіти, скалозубити, бандитувати (В. Русанівський). Словник української мови у 20 томах