1. Словник української мови у 20 томах

відімчати

ВІДІМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, що.

Швидко відвезти або віднести кого-, що-небудь.

Одімчали Шевченка в Оренбург, а звідтіля погнали далі .. до Орської кріпості (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відімчати — відімча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відімчати — -чу, -чиш, док., перех. Швидко відвезти або віднести кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відімчати — ВІДІМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Швидко відвезти або віднести кого-, що-небудь. Одімчали Шевченка в Оренбург, а звідтіля погнали далі.. до Орської кріпості (Мирний, V, 1955, 313). Словник української мови в 11 томах
  4. відімчати — Відімчати, -чу, -чиш гл. Быстро отвезти или отнести. Ой ти, коте сірий, та вимети сіни, а та, кішко, не ворчи, піди сміття одімчи. Мил. 43. Одімчить було. Словник української мови Грінченка