від'їжджаючий

ВІД'ЇЖДЖА́ЮЧИЙ, а, е, рідко.

Який від'їжджає куди- або звідки-небудь.

Петров виряджав у дорогу загін. Кричав навздогін Від'їжджаючим хлопцям: “Привіт ковпаківцям!” (П. Воронько);

Вона [Настя] затиснула бліді уста і дивилася на від'їжджаючих козаків, мов сонна (А. Чайковський);

// у знач. ім. від'їжджа́ючий, чого, ч.; від'їжджа́юча, чої, ж. Те саме, що від'ї́жджий.

Семен Трохимович довго стояв на воротах і дивився вслід від'їжджаючим (Я. Гримайло).