візирський

ВІЗИ́РСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до візи́р².

Перед його зором відкрилася велика кругла кімната, упоряджена навіть для візирського палацу з небаченою розкішшю (В. Малик);

Кучук, кинутий на розкішні візирські килими, мав би почуватися приголомшеним від цієї розкоші, та він чи й помічав її (П. Загребельний).