візирний
ВІЗИ́РНИЙ, а, е.
Прикм. до візи́р¹.
Бажано піднімати візирні промені вище над містом і уникати напрямків уздовж меж міста (з наук. літ.);
Від базової лінії теодолітами відкладають прямі кути чотирма прийомами за допомогою рухомих візирних марок (з наук.-техн. літ.);
Візирна труба;
Візирний прилад.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me