візирувати

ВІЗИРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Визначати якість зерна.

Зерно нового врожаю слід візирувати (з наук.-техн. літ.).

ВІЗИРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., рідко.

Займати посаду візира (див. візи́р²).

Вождь молодотурків візирував недовго (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me