візирувати
ВІЗИРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Визначати якість зерна.
Зерно нового врожаю слід візирувати (з наук.-техн. літ.).
ВІЗИРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., рідко.
Займати посаду візира (див. візи́р²).
Вождь молодотурків візирував недовго (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me