1. Словник української мови у 20 томах

війковий

ВІ́ЙКОВИЙ, а, е, біол.

1. Прикм. до ві́йки 1, ві́ї.

Середня судинна оболонка складається з райдужної оболонки, війкового тіла та власне судинної оболонки, кровоносні судини якої постачають кров в усі три оболонки ока (з навч. літ.).

2. Який має війки (у 2 знач.).

Личинки деяких червів вкриті війковою оболонкою, a рух війок дає їм змогу переміщуватись у товщі води (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. війковий — ві́йковий прикметник біол. Орфографічний словник української мови
  2. війковий — -а, -е, біол. Який має війки (у 2 знач.). Війкові клітинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. війковий — ВІ́ЙКОВИЙ, а, е, біол. Який має війки (в 2 знач.). Війкові клітинки. Словник української мови в 11 томах