війтівський

ВІЙТІ́ВСЬКИЙ, а, е, іст.

Стос. до війта, війтівства.

На чолі міського судівництва стояв війт, обираний вільними голосами всього міщанства. Відкликуватися від війтівського суду можна було до полкової, а відтак гетьманської канцелярії (з наук. літ.);

Того дня я заспокоїв 80 інтересантів. Та я руководився [керувався] не бюрократичними приписами, лише війтівським розумом і хлопською практикою багатолітнього адвоката (А. Чайковський);

На війтівському возі сиділи Груздій, .. отець Мелетій (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. війтівський — війті́вський прикметник іст. Орфографічний словник української мови
  2. війтівський — -а, -е. Стос. до війта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. війтівський — ВІЙТІ́ВСЬКИЙ, а, е, заст. Те саме, що ві́йтів. На війтівському возі сиділи Груздій, .. отець Мелетій (Козл., Ю. Крук, 1957, 379). Словник української мови в 11 томах