війтівський
ВІЙТІ́ВСЬКИЙ, а, е, заст. Те саме, що ві́йтів.
На війтівському возі сиділи Груздій, .. отець Мелетій (Козл., Ю. Крук, 1957, 379).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- війтівський — війті́вський прикметник іст. Орфографічний словник української мови
- війтівський — -а, -е. Стос. до війта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- війтівський — ВІЙТІ́ВСЬКИЙ, а, е, іст. Стос. до війта, війтівства. На чолі міського судівництва стояв війт, обираний вільними голосами всього міщанства. Відкликуватися від війтівського суду можна було до полкової, а відтак гетьманської канцелярії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах